В інтерв’ю «Вечірньому Києву» Олександр Федоренко підкреслює, що взимку роботи на дорогах столиці не завершуються. Нині на різних вулицях міста можна побачити багато дорожньої техніки.
— Поясніть, будь ласка, пересічному киянину, чому ями ремонтують взимку, а не тільки в теплий сезон?
— В осінньо-зимовий період, коли температура повітря часто переходить через 0 градусів, а місто 7 — 12 разів за холодний сезон накривають сильні дощі та хуртовини, дорожньому покриттю загрожує подвійна небезпека.
Комунальні служби утримують у належному проїжджому стані. Це обробка проїжджої частини різними реагентами, прибирання. У нас в арсеналі є сіль, пісково-соляна суміш, розчин солі та бішофіт. Чому я про це кажу: всі ці реагенти при перепадах температур впливають на стан дорожнього покриття, яке в холодну пору року найбільше руйнується. Особливо на тих вулицях, які десятки років не ремонтувалися і їх експлуатаційні поточні терміни вже спливли.
Наприклад, при капітальному ремонті вулиці, в залежності від інтенсивності руху, потрібно робити поточні ремонти після 5 -7 років експлуатації. Капітальний ремонт — після 8-12 років. А якщо вулиця за браком коштів не ремонтувалася 20 — 30 -40 років, то зрозуміло, що покриття на ньому застаріле. У старого покриття відбувається кристалізація того самого зв’язувального елементу асфальто-бетонної суміші — бітуму. В холоди, через замерзання-розмерзання вологи бітум викришується.
— Які технології дозволяють ремонтувати ями взимку?
— Наразі нашими нормативними документами передбачений зимовий ямковий ремонт з використанням холодних асфальтобетонних сумішей, литого асфальтобетону. Ці технології використовують і в мороз, і в дощову погоду. Коли більш-менш суха погода й мороз ми використовуємо гарячі суміші. Їх доставляємо у спеціальних термобункерах.
Зрозуміло, що це тимчасовий ремонт, але ми таким чином ліквідуємо аварійні місця, щоб автомобілі не попадали в ями й забезпечуємо безпеку дорожнього руху.
Суспільству давно вже не подобається це словосполучення — ямковий ремонт — але ми від цього нікуди не дінемося.
З настанням сталої плюсової температури повітря навесні дорожні служби столиці розпочинають дрібний та ремонт картами. Якщо у нас є кошти й затверджені плани на конкретну вулицю — робимо поточний середній ремонт, або капітальний ремонт, який охоплює комплекс робіт із повної заміни дорожнього покриття, шарів дорожнього одягу, заміну тротуарів, освітлення.
— Значні опади й відлиги цього зимового сезону: як місто позбувається підтоплень і що в планах на цей рік?
— Ми крок за кроком, точково проводимо роботу: десь рукав замінити, десь — частину колектору, систематично чистимо зливові колектори. Проте потрібно глобально працювати з річками Либідь, Нивка, системою озер Опечень, та іншими, куди безпосередньо виведена вулична дощова каналізація. Я веду до того, що річища потрібно розширяти, чистити, поглиблювати. Сьогодні у Києві 2800 км дощової каналізації, третина з них — 860 км — на балансі Київавтодору. Інша частина — у віданні різних балансоутримувачів.
— Чи будуть роботи з ліквідації місць підтоплень цього року?
— Так. Передбачили роботи на 5 локаціях. В Деснянському районі, в Дарницькому, Дніпровському, Солом’янському на таких вулицях як Казанська, Братиславська, Святослава Хороброго, Табірна, Пантелеймона Куліша. Це не будуть глобальні роботи, а точкові. Ліквідуємо місця, де є хронічні підтоплення.
Нагадаю, що водозбір з вулиць Києва з кожним роком тільки збільшується, кількість відкритої землі зменшується через забудову та розширення міста, а наша дощова система збудована у 60 — 70 роках минулого століття під зовсім інші обсяги водозбору. Тому оці аспекти, а також поперечний переріз наявних колекторів, плюс необхідність розчищення малих річок — потрібно врахувати.
— Чи допомагаєте ви іншим балансоутримувачам ліквідовувати підтоплення?
— В разі потреби допомагаємо, адже місто — це одна система й ми взаємодіємо один з одним.
На сьогодні у місті близько 30 тисяч зливоприймальних колодязів, які знаходяться у нас на балансі й близько 14 тисяч оглядових колодязів. У кожному районі є своя гідротехнічна служба, яка щодня моніторить й доглядає ці споруди. А глобальні роботи на них проводяться в теплий сезон. Зимою працюють, щоб решітки зливової каналізації були відкриті й прочищені, щоб не було застою води на дорогах. Техніки для такої роботи в цілому вистачає.
— Відомо, що у 2024 році пріоритетним напрямком роботи в Києві буде створення безбар’єрного простору.
— Так і для Київавтодору це питання пріоритетне. Ми посилюємо цю роботу, зокрема продовжимо понижувати бортові камені на пішохідних переходах, встановлювати спрямовувальну та попереджувальну тактильну плитку. А в разі технічної можливості облаштовуватимемо пандуси та ліфти на переходах. Це відбуватиметься на об’єктах капітального ремонту.
Наприклад, на Кільцевій дорозі, 10\27 — від повороту на Вишневе до Жулянського шляхопроводу, де розпочали роботи минулого року, хочемо облаштувати у підземному переході пандус, якого там немає. Адже там траса швидкісного режиму й подолати її можна лише через підземний перехід. Це тягне за собою зміну геометрії переходу.
— А як щодо дублювання підземних переходів наземними?
— Ці роботи також продовжимо. Минулого року зробили два таких переходи, цього року плануємо 4 переходи. Місця їх розташування узгоджуємо з громадськістю.
— Знаю, що в планах міста робити на зупинках громадського транспорту підвищення для зручної посадки\висадки людей з інвалідністю. Роботи має проводити Київпастранс чи Київавтодор також?
— Почасти це і наше завдання. Наразі ми розглядаємо можливість, в рамках реконструкції перехрестя вулиці Довженка з вулицею Дегтярівською, облаштувати підвищену трамвайну зупинку. Проте це тягне за собою зміни у геометричних параметрах вулиці. Прораховуємо, чи можна там буде це зробити, адже потрібно буде змінювати вісь проїзної частини. Адже ширина зупинки, якщо ми її піднімемо, не забезпечить безпеку пасажирів, які очікують транспорт або заходять\виходять з нього.
А от глобально по місту робити підвищення зупинок потрібно буде разом з балансоутримувачем — Київпастрансом. Ми на своїх об’єктах капремонту та реконструкції передбачатимемо такі зупинки.
— Чи можна назвати строки завершення робіт на великих дорожніх об’єктах міста, розпочатих минулого року?
— По перше, на Дегтярівській\Довженка мусимо повністю закінчити роботи з велодоріжками, тротуарами й інклюзивними переходами з тактильною плиткою. На проспекті Володимира Івасюка (Оболонь) минулого року зробили новий дорожній одяг та покриття, залишилося влаштувати велодоріжки й завершити перекладання тротуарів у теплу пору року.
Крім того, в списку вулиця Липківського й Повітрофлотський проспект. Ми їх також хочемо завершити в цього року: залишилося зробити тротуари, велодоріжки й інклюзію.
Щодо дорожньої розв’язки на перехресті вулиць Богатирська/Полярна, то її також плануємо здати в експлуатацію у 2024 році. Це глобальний об’єкт і там будуть окрім естакади та розв’язки у вигляді неповного листка конюшини й велодоріжки, нові тротуари з інклюзією, підземні переходи. Весь комплекс робіт, гадаю, завершимо до вересня. Нині на об’єкті практично щодня працюють 180 осіб, але поки морози не дозволяють розвернути ширші роботи. З настанням тепла робота стане потужнішою. Думаю, до Дня Києва зможемо пустити рух по естакаді. А решта робіт — з’їзди з нової споруди — до вересня, при сприятливій ситуації в країні й фінансуванні.
— Можете щось сказати про перспективи мосту Метро?
— Він потребує капітального ремонту, адже має певні дефекти у прогонових будовах. Міст — пам’ятка культурної спадщини й під час ремонту потрібно зберегти його автентичність. За результатами обстежень в першу чергу маємо провести протиаварійні заходи. Цього року хочемо розпочати роботу й влаштувати підтримувальні конструкції тих прогонів, що мають дефекти.
Це будуть спеціальні металеві конструкції, які вмонтують в дно ріки, влаштовані палі, будуть стояти опори й насунута металева ферма, що підтримуватиме прогонові будови. Наявні дефекти можуть призвести до певних подальших руйнувань конструкції. Ситуація не критична, але потрібно цим питанням займатися. Зараз ми закінчуємо проєктування.
— А як щодо моста Патона?
— Міст Патона — пам’ятка архітектури — у 2023 році був переданий Державному агентству з відновлення рішенням КМДА та постановою Кабміну. Є рішення щодо його ремонту ресурсами Міністерства інфраструктури. Яка там конкретно зараз ситуація наразі мені не відомо, але мають розроблятися проєктні рішення щодо його відновлення. Місто тепер виконує поточне утримання мосту, але глобальні роботи виконуватиме Держагентство та Мінінфраструктури.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Пряме посилання на інтервʼю:
Олександр Федоренко. Фото: Олексій Самсонов
Тактильна направляюча плитка на понижених переходах. Фото: Олексій Самсонов
Міст Патона. Фото: Борис Корпусенко