Ремонт аварійно-небезпечних руйнувань дорожнього покриття взимку: литі асфальтобетонні суміші та особливості їх використання в роботі
Як вже повідомляла комунальна корпорація «Київавтодор», взимку дорожники для забезпечення безпечного проїзду автотранспорту виконують роботи з ліквідації аварійно-небезпечних руйнувань дорожнього покриття.
Поряд із технологією рециклінгу – переробки безпосередньо на місці виконання робіт старого асфальтобетону у новий з подальшим його використанням (про цю технологію корпорація детально розповідала у своїй публікації 15.01.2019), дорожники застосовують і інші технології, зокрема, ремонт за допомогою литої асфальтобетонної суміші.
Сама назва матеріалу - «литий асфальтобетон» - говорить про його особливості – асфальтобетонна суміш придатна для лиття.
«Литий» асфальтобетон є сумішшю бітумного в’яжучого, кам’яного наповнювача і мінерального порошку, нагрітих та перемішаних в гарячому стані. В порівнянні зі звичайним асфальтобетоном ця суміш містить більшу кількість в’яжучого матеріалу. Транспортування литої асфальтобетонної суміші з асфальтобетонного заводу до місця виконання робіт здійснюється в автомобільних термокотлах «Мадро», які підтримують необхідну температуру.
Серед особливостей виконання ремонтних робіт з використанням литого асфальтобетону треба зазначити:
• лита суміш є і підґрунтовкою, і ремонтним матеріалом, саме тому при виконанні робіт «литою» асфальтобетонною сумішшю підґрунтовка ремонтної карти не виконується;
• лита суміш, доставка якої від котла «Мадро» до ремонтної карти здійснюється за допомогою будівельних тачок, укладається врівень з поверхнею існуючого покриття без подальшого ущільнення матеріалу, тобто каток або віброплита при роботі з литим асфальтобетоном не використовується!
• завершальним етапом ремонтних робіт є присипка гравієм або щебенем відремонтованої ділянки дорожнього покриття.
Виконання ремонтних робіт з використанням «литого» асфальтобетону дозволяє дорожникам припинити глибинне руйнування конструкції дорожнього одягу і забезпечити тим самим задовільний стан дорожнього покриття до планового ремонту.