Герой повертається "на щиті" 🕯️

Є втрати, які неможливо прийняти. Особливо тоді, коли обривається життя молодої людини, яка могла ще так багато зробити - для своєї родини, для своєї країни, для майбутнього.

З глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого колеги - Віталія Сергійовича Півторацького, який віддав своє життя, захищаючи Україну.

Віталій народився 29 вересня 1997 року в селі Берестівець Уманського району Черкаської області. Здобув професію слюсаря-механіка, пройшов строкову військову службу, а з лютого 2020 року працював дорожнім робітником Південної мостової експлуатаційної дільниці КП "Київавтошляхміст".

За роки роботи Віталій став невід’ємною частиною колективу. Його поважали за відповідальність, працьовитість і професіоналізм. Він ніколи не уникав роботи, сумлінно виконував свої обов’язки, був врівноваженим, щирим і доброзичливим. Саме таким його пам’ятатимуть колеги.

Коли Україна опинилася перед найбільшим випробуванням, Віталій без вагань став на її захист. Він змінив робочий одяг на військову форму, щоб боронити рідну землю, своїх близьких і кожного з нас.

5 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Погребки Курської області, Віталій загинув.

Та найважчим випробуванням для його рідних стала довга невідомість. Лише у липні 2026 року сім’я отримала офіційне підтвердження загибелі. До останнього жевріла надія, що він повернеться додому…

Йому назавжди залишиться 27 років.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Віталія. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед світлою пам’яттю людини, яка віддала найдорожче - власне життя - за свободу та незалежність України.

Кажуть, що людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. Для нас Віталій назавжди залишиться не лише відповідальним працівником і надійним колегою, а й мужнім Захисником, який зробив найвищу жертву заради своєї держави та свого народу.

Світла пам’ять Герою. Вічна слава і вдячність.